Research into ergonomic risks during emergency and rescue operations
Abstract
Мета роботи: Метою роботи є зменшення та/або усунення ергономічних ризиків під час виконання аварійно-рятувальних робіт. / The goal of the work is to reduce or eliminate ergonomic risks during emergency and rescue operations.
Метод : / Design/Method/Approach (only for empirical papers): З метою перевірки гіпотез, вирішення дослідницьких завдань була використана система прийомів та способів таких, як метод абстрагування, аналізу й синтезу, порівняння, спостереження та експертний метод оцінки ергономічних ризиків. Експериментальні дані були отримані за рахунок відеоматеріалів 16 реальних подій під час аварійно-рятувальних робіт після ворожого обстрілу.
Результати дослідження: / Findings: Було встановлено, що найбільш вразливими частинами тіла рятувальників під час здійснення аварійно-рятувальних робіт є спина та шия. Максимальна оцінка ергономічного ризику за методикою REBA становить 7. Показники ергономічного ризику за методикою Soter: загальний ризик є високий. Були виявлені небезпеки: тривале згинання та незручне положення тіла під час роботи з уламками; підйом та робота на нестабільних поверхнях; повторювані рухи та перенапруження; тривале згинання шиї; незручні пози для лівої руки; повторювані завдання та сильні навантаження; повторювані нахили та підйоми в незручних позах; підйом та робота на нестабільних поверхнях та ін. / It was found that the most vulnerable parts of the body of rescuers during emergency rescue operations are the back and neck. The maximum ergonomic risk score according to the REBA method is 7. Ergonomic risk indicators according to the Soter method: the overall risk is high. The following hazards were identified: prolonged bending and awkward body positions when working with debris; lifting and working on unstable surfaces; repetitive movements and overexertion; prolonged neck bending; awkward postures for the left hand; repetitive tasks and heavy loads; repetitive bending and lifting in awkward postures; lifting and working on unstable surfaces, etc.
Теоретична цінність дослідження: / Theoretical implications (if applicable): Теоретичні дослідження розширили теорію ризиків та доповнили її особливостями ергономічних ризиків в екстремальних умовах, у не виробничій сфері. / Theoretical studies have expanded the theory of risks and supplemented it with the features of ergonomic risks in extreme conditions, in the non-production sphere.
Практична цінність дослідження: (якщо є) / Practical implications (if applicable): Практичні результати досліджень, а саме розроблені заходи для зменшення або усунення ергономічних ризиків дадуть можливість підвищити рівень безпеки рятувальників під час виконання аварійно-рятувальних робіт та будуть корисними для практичної діяльності органів та підрозділів ДСНС України. / The practical results of the research, namely the developed measures to reduce or eliminate ergonomic risks, will make it possible to increase the level of safety of rescuers during emergency rescue operations and will be useful for the practical activities of the bodies and units of the State Emergency Service of Ukraine.
Оригінальність/Цінність дослідження: / Originality/Value: For the first time, artificial intelligence for risk management, safety and compliance with regulatory requirements SoterAI was used to study ergonomic risks during emergency and rescue operations. The research was conducted on video footage of real events, during emergency and rescue operations of rescuers after enemy shelling. The developed measures will be useful in the practical activities of employees of the State Emergency Service of Ukraine.
Обмеження дослідження/Майбутні дослідження: / Research limitations/Future research: Під час проведення досліджень використовувалась тільки одна методика, що не надало можливість порівняти отримані результати. Проведені дослідження не виробничих ергономічних ризиків стали основою для удосконалення існуючої технології та адаптації до невиробничої та екстремальної сфери. / During the research, only one methodology was used, which did not allow comparing the results obtained. The conducted research on non-production ergonomic risks became the basis for improving the existing technology and adapting it to the non-production and extreme sphere.
Тип статті: / Paper type: науково-практична. / scientific and practical.
Downloads
References
Romanishyna, O. V., & Mysliborskyi, V. V. (2022). Introduction of a risk-oriented approach to the definition of the occurrence threat and potential consequences of the typical situations influence in the civil safety management system. Ukrainian Journal of Civil Engineering and Architecture, (2), 68–74. https://doi.org/10.30838/j.bpsacea.2312.260422.68.853.
Kostenko, T., Tsvirkun, S., Udovenko, M., Ishchenko, I., & Hrechka, N. (2023). Proposals for assessing the risk of injury to rescuers during the dismantling of rubble of building structures in the context of military operations. Naukovyi visnyk Donetskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, (2(11)), 90–97. https://doi.org/10.31474/2415-7902-2023-2-11-90-97.
Wang, M., Zhang, H., Luo, Y., & Xu, M. (2024). Comprehensive risk management of health, safety and environment for social emergency rescue organization. Heliyon, 10(1), e23021. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e23021.
Wang, M., Wang, W., Dai, C., Ma, C., Luo, Y., & Xu, M. (2024). Risk analysis and evaluation of emergency rescue in landslide disaster. Natural Hazards. https://doi.org/10.1007/s11069-024-06811-x.
Vasilescu, G.-D. (2018). Risk assessment in rescue activity. In 18th international multidisciplinary scientific geoconference SGEM2018. Stef92 Technology. https://doi.org/10.5593/sgem2018/1.3/s03.100.
Чеберячко, С., Дерюгін, О., Третяк, О., & Муха, О. (2020). Оцінка ергономічних ризиків здоров’ю робітників автосервісу. Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті, 2(15), 155–164. https://doi.org/10.36910/automash.v2i15.403.
Yavorska, O., Arkhirei, M., Sharovatova, O., & Borovytskyi, O. (2022). Ergonomics of professional risks management. Municipal Economy of Cities, 6(173), 170–177. https://doi.org/10.33042/2522-1809-2022-6-173-170-177.
Deryugin, O. V., Nehrii, T. O., Borovytskyi, O. M., Stolbchenko, O. V., & Arkhirei, M. M. (2023). Evaluation of the occupational risk index of the forest faller. Environmental Safety and Natural Resources, 47(3), 59–74. https://doi.org/10.32347/2411-4049.2023.3.59-74
Bazaluk, O., Tsopa, V., Cheberiachko, S., Deryugin, O., Radchuk, D., Borovytskyi, O., & Lozynskyi, V. (2023). Ergonomic risk management process for safety and health at work. Frontiers in Public Health, 11. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1253141
Zhao, Y. S., Jaafar, M. H., Mohamed, A. S. A., Azraai, N. Z., & Amil, N. (2022). Ergonomics risk assessment for manual material handling of warehouse activities involving high shelf and low shelf binning processes: Application of marker-based motion capture. Sustainability, 14(10), 5767. https://doi.org/10.3390/su14105767
Zen, Z. H., Mirta, W., Sukadarin, E. H. (2024) Ergonomics risk assessment tools: A systematic review. Malaysian Journal of Medicine and Health Sciences, 20 (5). 289-300. https://doi.org/10.47836/mjmhs20.5.35
Onofrejova, D., Andrejiova, M., Porubcanova, D., Pacaiova, H., & Sobotova, L. (2024). A case study of ergonomic risk assessment in slovakia with respect to EU standard. International Journal of Environmental Research and Public Health, 21(6), 666. https://doi.org/10.3390/ijerph21060666
Ogedengbe, T. S., Abiola, O. A., Ikumapayi, O. M., Afolalu, S. A., Musa, A. I., Ajayeoba, A. O., & Adeyi, T. A. (2023). Ergonomics postural risk assessment and observational techniques in the 21st century. Procedia Computer Science, 217, 1335–1344. https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.12.331.
Sardar, S. K., Lim, C. H., Yoon, S. H., & Lee, S. C. (2023). Ergonomic risk assessment of manufacturing works in virtual reality context. International Journal of Human–Computer Interaction, 1–17. https://doi.org/10.1080/10447318.2023.2201558.
Ispășoiu, A., Milosan, I., Gabor, C., & Oancea, G. (2023). A new methodology for validation of the ergonomics risk assessment in industry. Processes, 11(12), 3261. https://doi.org/10.3390/pr11123261.
Neag, N. P., Boatca, M.-E., & Draghici, A. (2023). Occupational safety with artificial intelligence application for ergonomic risk assessment. In Proceedings of the 9th international ergonomics conference (pp. 251–258). Springer Nature Switzerland. https://doi.org/10.1007/978-3-031-33986-8_27.
Varas, M., Chang, L., Garcia, J.-C., & Moreira, E. (2024). Risk assessment of musculoskeletal disorders using artificial intelligence. E3S Web of Conferences, 532, 02001. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202453202001.
Ispășoiu, A., Milosan, I., & Gabor, C. (2024). Improving workplace safety and health through a rapid ergonomic risk assessment methodology enhanced by an artificial intelligence system. Applied System Innovation, 7(6), 103. https://doi.org/10.3390/asi7060103.
Agostinelli, T., Generosi, A., Ceccacci, S., & Mengoni, M. (2024). Validation of computer vision-based ergonomic risk assessment tools for real manufacturing environments. Scientific Reports, 14(1). https://doi.org/10.1038/s41598-024-79373-4.
Abstract views: 48 PDF Downloads: 27
Copyright (c) 2025 Bohdan Tsymbal
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
The authors agree with the following conditions:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication (Download agreement) with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgment of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors have the right to complete individual additional agreements for the non-exclusive spreading of the journal’s published version of the work (for example, to post work in the electronic repository of the institution or to publish it as part of a monograph), with the reference to the first publication of the work in this journal.
3. Journal’s politics allows and encourages the placement on the Internet (for example, in the repositories of institutions, personal websites, SSRN, ResearchGate, MPRA, SSOAR, etc.) manuscript of the work by the authors, before and during the process of viewing it by this journal, because it can lead to a productive research discussion and positively affect the efficiency and dynamics of citing the published work (see The Effect of Open Access).
